Зустріла осінь, що з’явилась непомітно,
Прикриту хмарами і проливним дощем.
Учора сонце виціловувало літо,
А нині підкрадається у душу щем.
Не з бурштинів у неї очі, а смарагди —
Такі, як в мене — я ж бо мавка лісова —
Наввипередки з вітром, в пошуках розради,
Босоніж із дитинства стежка курсова
Мене вела в незвідані краї далекі —
Не кожен зважиться пройти тернистий шлях…
Там не побачиш більше рідного лелеки —
Болотні хащі в перелітних журавлях.
Зустріла осінь вкотре — прийняла, як рідну,
Вслухаюсь в кожен порух, у полоні мрій.
Чекаю ще на потепління в пору гідну.
Скажи мені — а як тобі живеться в ній? 22/09/21
*Світлина 19/09/21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2021
автор: Lana P.