***
Ну от і нема на небі млинця –
його проковтнули голодні хмари.
Розжарена сонячна страва ця –
нічого, зап’ють дощовим узваром...
Охайно пишніють булки стогів,
аж чутно корів апетитний хрумкіт...
Он скільки кругом ошатних садів –
пухких пиріжків з начинкою фруктів...
Ген, пишною кашею – небокрай,
і свіжим салатом – квіти барвисті,
а трави – духмяний зелений чай...
...Чогось мені так захотілось їсти!
21.04.2021
Фото з мережі Інтернет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2021
автор: Лилия Силина