Тупий до-мажор хай грає гітара!
Звучать хай дворові грубі акорди!
Бо поряд зі мною модна примара,
Що мостить лице своє на білборди.
Вона, мов змія... Цілує прекрасне.
Засмоктує так, що бачити гидко.
Була поза часом - стала сучасна.
П'ятнадцять секунд і всім усе видко...
Вона монотонно кутає шию.
Це страшно! Її я не розумію.
Хоча, ні. Не так. Я геть відмовляюся.
Заграй до-мажор! Тепер не цураюся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2021
автор: Сова