Я блукаю в дивній печері,
В коридорах, де сирість і тьма,
Я не знаю, де вихід і двері!
Хоча...
Лабіринт цей придумала я.
Я складаю каміння на купу,
Замуровую світлу вхід...
Я застрягла в своїй шкаралупі!
Скільки ще я пробуду тут?
Може, й часом креслю малюнки
На якійсь холодній стіні,
Але довго у них не вірю,
Стіни - камінь, бездушні й німі.
Проте...
Знаю, насправді, що, певно,
Уся справа не в них, а в мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2021
автор: Тетяна Романів