Був Микола, як пружина,
І пригод шукав вже зрання,
Тож звернувся до дружини
Із химерним побажанням:
-Відчуттів я хочу з перцем,
І емоцій цілу нішу,
Щось скажи, щоб моє серце
Враз забилося сильніше.
Жінка вивернулась в ліжку,
Загадково усміхнулась,
Ковдрою прикрила ніжку
І ліниво потягнулась:
-Ну, якщо вже доведеться
Розв’ язати цю задачку –
Твоє серденько здригнеться:
Я знайшла твою заначку!
Поки ніжився ти в ванні –
Есемески прочитала…
Твоя видра непогані
Компліменти надсилала.
Тепер, милий, ти без грошей,
Хай вона надалі знає:
Ресторанчик, мій хороший,
В вас надовго відпадає.
На сьогодні досить перцю,
Бо якщо я стану злитись,
То твоє слабеньке серце
Перестане зовсім битись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2021
автор: Катерина Собова