Відзначали День танкіста
З кумом аж три дні.
За всіх пили поіменно,
Хто був на броні:
Рядових і командирів,
Танкових стрілків,
За механіків хильнули
І за водіїв.
То ж попер Іван додому,
Як танк, напролом,
Тільки прямо щось не вийшло,
Довелось кругом.
В бабки Ганни в гарбузинні
Ноги посплітав,
Розбив лоба об ворота,
Там таки й упав.
По-пластунськи добирався
До свого двора
По вибоїнах, баюрах,
Шлях не вибирав.
Ледь добрався до господи,
Наче з поля бою,
Весь в синцях і баговинні,
З битою ногою.
Впав на постіль без пам’яті
(Жінка постелила),
Вранці того випивоху
Ледве розбудила:
- Де, п’янюго, волочився?
Згадав, а чи ні?
Той з просоння ледь бурмоче:
- Істина в вині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2021
автор: М.Гомон