🎈🎈🎈🎈🎈🎈🎈🎈
Надумався Шекспір,його творіння.
Стоїть у мене в шафі,пил збира.
На рідній мові тексти- О,спасіння!
В макулатуру і його?
Перетирай!
- Ходи у казку,люба,Дездемоно!
Я твій Отелло,венеційський мавр.
Чи є у тебе варта,охорона?
Що є для тебе надспокуси тавр?
Не запитаю,що чимдуж хотіла ,
Говорю:" лиш молись,- спасіння час.
Ковзає погляд по вигибах твого тіла.
Читай молитву,он іконостас.
- Не дамся я тобі,хоч місяць повний.
Молитимусь тоді,як прийде сон.
І варта стереже тандем любовний.
Так що припни свої
І хіть ,і тон.
Не вийшов у Отелли дикий задум.
Розчарувався в цьому і глядач.
Сховався десь цей нездійснений фатум
А вихід мавра прирівнявся до невдач.
Чому такий кінець придумав Вільям?
Щоб п'єса мала чуваний аншлаг?
Була б там курка з кучерявим пір'ям...
Її давив би мавро- маніяк..
Подейкують:
В руках що-
Те й у думці.
Безумець- той не знає ,що творить.
Назовні викладаєш те,що в сумці.
Не нищити всіх треба,а любить!
Я б переграла всі страшні сюжети.
Добро б вступало в розквіт- апогей.
Та в кожного свої
Пріоритети.
І повен кошик
Звилистих ідей...
* апогей- найвища точка чого- небуть,розквіту...
10.09.2021р
👩🦰В.Мала.
🎉🎉🎉🎉🎉🎉🎉🎉
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2021
автор: Валентина Мала