Сонце зникає в прибережних морях,
вітри не вщухають, а зливи жевріють.
Спогади залишаються
у написаних мною рядках,
дорога стає важкою:
ломить, томить, та більше не гріють,
твої пальці по тілу,
твої дотики губ,
твоя пристрасть в очах
та у танцях під зорями.
Не потрібні звичайності
й галасливі місця,
як скажімо весілля чи клуб.
Нам потрібна лиш мить,
щоб почуватися хворими.
Долонями обіймаємо безмежність світів,
ми давно не спимо,
і час повертатись додому.
Сонце зникає із прибережних рядків,
і з нами усе буде добре,
адже я просто залишив тут кому,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2021
автор: Arthur Savchuk