Її переслідує запах коричного пилу:
схід сонця підносить його на гарячих плечах,
солодке світання підхоплює душу безсилу -
маленьку, химерну і тиху - заховану в снах
Від чорної кави вчувається присмак кориці
ранковим етюдом пейзажів коричневих крон,
минають примари й душа відкриває зіниці,
і ловить своїм об'єктивом сьогоднішній фон
Земля під ногами здіймається з реготом вітру -
і пил розлітається з ним на підбори столиць,
поривами сміху - яскраву коричну палітру,
мов карі сліди з порожнистих осінніх очниць
Її переслідує запах - горить підвечір'я
коричними тінями збитого кленами дня,
ця ніч поцілує вколисану душу у тім'я,
нечутно на грудях засне, як руде кошеня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2021
автор: 3^4