Пройшли уже літа,
немов віки,
За шматтям буднів,
вихованням плоті...
Маршрутки, тексти,
тести на роботі.
Без Тебе світ цей
зовсім не такий.
У нім вишУ і я,
неначе пил.
То знов кричУ,
то крУчу і накручую.
Як божевільно,
як нестямно скучив я
За струмом
наших слів і тіл.
Щось ниє там,
між ребер, в глибині,
А безнадія
душить і зацьковує....
І кожен ранок
знову викарбовує
Твоє лице,
Твої уста сумні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2021
автор: МАТЕО