У мого друга чотири лапи, чотири лапи,
пухнастий хвіст,
весела вдача, гавкуча мова і добрі очі,
середній зріст.
І чисте серце, переповнене любові,
бо скільки б ти проблем своїх не видавав,
завжди обірве з розумінням на півслові,
уткнувшись носом у плече і скаже: “Гав!”
Я вірю в ці очі - в них бездна довіри,
вдячність пухнаста не відає меж.
Та чи достойні ми вірності без міри?
Чи заслужили вони на нас теж?
Я так люблю ці обійми без слів,
погляд собаки - він все розуміє.
Вже і не злічити більше тих днів -
без них душа навік осиротіє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Квітка Надії