Переклад з кримськотатарської мови
Сеяре КОКЧЕ (м. Сімферополь)
Крок вперед, два назад. Як пливуть неприродно роки…
Я не втримала птаху і вирвалась птаха з руки.
Чи то карма така, що спіткнулася лінія долі?
Заплітаю нитки…Заплету
й розплітаю поволі.
Сад то буйно цвіте, то зів’яне й розвіється в дим.
Мої друзі колишні під прапором нині чужим.
Затупивсь олівець – невідомо, що завтра чекає.
Все плету свою нитку, плету,
потім знов розплітаю.
То сміється, то плаче, вишукує поглядом броду.
Якась доля мінлива дісталась моєму народу.
То здіймається ввись, то летить камінцем до землі.
Розплелась мною сплетена нитка
і знов на нулі.
Я сміливо дивлюсь у бурхливу років течію.
Затискаю міцніш у руці нитку долі свою.
Починали не раз – книгу долі не вперше гортаю,–
та на цей раз плести
зовсім іншим вузлом починаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Галина_Литовченко