Ніч...Заплющу очі в тишині.
Смутком накрапує дощ...
Чую твій подих на відстані,
Стук твого серця в далечені.
Гримить...За вікном та у душі.
Наскрізь серце пробиває.
Не хотячи,але бажаю тиші.
Не усі зрозуміють як це буває...
Болить...Сил чаша до половини.
Та прошу у Бога віддати мені
Твою біль,дорогої мені людини.
Аби немала тривоги й метушні.
Як земля поглинає дощ у зливу
Бажаю щоденно твою печаль,
Таку нестерпну й вередливу,
Поглинути собі.Важко.Жаль...
07.09.2021.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: YurochkaLV