Нема за літечком жалю —
Крокую в осінь.
Я світ безмежності люблю —
Віншує просинь.
Без нарікань, в полоні мрій,
Лаштую кроки.
Ти — вітер, а не вітровій —
Візьму уроки!
Пісок цілую, а не йду —
Лоскочуть хвилі.
А ти відчув мою ходьбу
До щему в тілі —
Енергій з часом у танку —
Життєву силу!
Ото ж люби мене таку —
І ніжну, й милу!
4/09/21 На світлині цілую стопами пісок — чомусь такі відчуття отримала на узбережжі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2021
автор: Lana P.