[i]/алфавітний вірш./[/i]
[b]А[/b]ж піниться крізь темінь море снів.
[b]Б[/b]лукала в ньому… Вас весь час шукала…
[b]В[/b]ві сні у нас цих зустрічей чимало –
[b]Г[/b]олубить пару Місяць, в воду сів.
[b]Ґ[/b]алера снів несе мене туди,
[b]Д[/b]е магнетичне все і надприроднє,
[b]Е[/b]нергію сердець, палких й сьогодні,
[b]Є[/b]днають тут Морфеєві сліди….
[b]Ж[/b]иття застигло біля їх воріт.
[b]З[/b]абути ж снів солодких глузд не хоче,
м[b]И[/b]нає день – і з Вами я щоночі.
[b]І[/b]люзія? Стрімкий душі політ?
[b]Ї[/b]х, сни, не можна вирвати з грудей,
[b]Й[/b] – що надважливо – іншим не відняти!
[b]К[/b]охання, наяву людьми закляте,
[b]Л[/b]ишає нам розчулений Морфей.
[b]М[/b]и поряд… геть усім наперекір.
[b]Н[/b]авколо нас – бурхливо-ніжні хвилі,
[b]О[/b]сь скоро ніч… і я прошу Вас, милий:
[b]П[/b]окличте серце втомлене до зір!
[b]Р[/b]озкриє Бог обійми сновидінь,
[b]С[/b]олоні хвилі здіймуть піну в морі.
[b]Т[/b]оркає чуйних біль чужих історій –
[b]У[/b] кожного на серці власна тінь…
[b]Ф[/b]ормально – з Вами нарізно давно:
[b]Х[/b]итросплетіння, що створили люди –
[b]Ц[/b]е те, що наяву залізно буде,
[b]Ч[/b]ужим у сни ж дістатись не дано.
[b]Ш[/b]укати в цьому марно пересу́д:
[b]Щ[/b]оночі кличе нас Морфей у вікна,
[b]Ю[/b]нацька мрія, знайте, вже не зникне,
[b]Я[/b]кщо обох веде один маршрут.
/ Фото Herri Susanto, Індонезія./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2021
автор: Білоозерянська Чайка