Субота нині – тижня завершальний день,
Встановлений для відпочинку і дозвілля.
З усіх семи – це особливий день здавен,
Вінець труду, Господній пам’ятник творінню.
Субота – заповітний день для молитов,
В суботу по церквах печально дзвонять дзвони
І поминальні тропарі співає хор.
Цей день призначений для поклоніння Богу.
Лунає дзвін, і пісня до небес летить,
Із серця капають гіркі спокути сльози:
Пробач мені, мій Боже! Матінко, прости!
Помилуй душі рідних! – Роздається стогін.
Бо наближається із кожним днем той час,
Коли і ми, подібно спраглим у пустелі,
Чекатимем, щоб помолився хтось за нас.
Молімось зараз щосуботи за померлих!
23.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2021
автор: Martsin Slavo