Твої слова, немов зів'ялі квіти
Розсипляться, та до землі впадуть.
Згадай той день: сміялись, наче діти,
Але могли щомиті спалахнуть.
Так швидко та невпинно все горіло,
Вогонь з'їдав не тільки нас обох.
Усе навкруг тоді за мить зітліло.
Ми стерли тисячі годин, років, епох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2021
автор: Яна Крава