Велетенські мама с татом,
Бабусі, дідусі,
Іграшки, хоч і богато,
Набридли Маркусі.
Добре в хаті є каструлі,
Лопатки та миски,
Візьму перці та цибулі
Зварю їм поїсти.
***
Чого вони такий зчинили галас,
Коли запхав я руку в рот собаці,
Замість того щоб Марком запишались
Казали, що дадуть мені по попі.
А що дадуть мені не зрозуміло
Що мали на увазі баба, мати,
Дізнатися що це аж закортіло!
Спитаю, як почну я розмовляти.
***
Дідусь смалить сигарети,
Смачно, аж шкварчать!
Я не маю ще кебети,
Думаю, навчать.
Швидко взяв собі одненьку
Поласую сам.
Баба з рук її швиденько
Вирвала" Не дам!
Не чипай,Маркусю, кака,
Грайся з тим котом,
Бо хто палить, той макака
Із довгим хвостом".
Подивився між ногами,
Дід хвоста не ма,
Мабуть десь там під штанами
Від людей хова.
Ні! у нас дідусь вродливий
І тямущий теж
Ще до того ж милий-милий,
Бабусю, авжеж?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Катя Андриенко