Осінь, любий…

Розмовляють  про  щось  явори,  
Осінь,  любий...  На  серці  тривоги.
Загорнулись  в  туман  береги,  
Вітер  ки́дає  листя  під  ноги.

Вже  збираються  в  зграї  птахи,
Дні  коротшають,  ночі  холодні.
Мочить  дощ,  барабанить  в  дахи,
Заховалося  сонце  сьогодні.

Посхиляли  голівки  квітки,
Від  краплин  дощових  їм  так  важко.
Закрадаються  в  серце  думки,
Сумно  десь  обізвалася  пташка...

Осінь,  люба...  Ти  скажеш  мені,
Я  всміхнуся  і  тихо  промовлю.
Нехай  осінь,  та  будуть,  ще  дні,
Що  зігріють  своєю  любов'ю...


Автор  Тетяна  Горобець







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)