31 серпня минає 7 років, як в зоні АТО загинув наш синок
- Малянівсьий Василь Іванович (06.01.1991р - 31.08.2014р)
Сьогодні плаче білий світ,
А сльози падають дощами..
В цей день минає вже 7 літ,
Як нема сина поміж нами.
О, Боже! Я в черговий раз
До тебе тягну в небо руки..
Чому забрав дитину в нас,
Лишив нам горе й важкі муки?
Чим завинив тобі боєць?
Він ще не встиг і нагрішити..
Небесний Боже, наш Отець,
Він мав ще довго з нами жити..
Єдиний був у нього «гріх»
Й гріхом не можу це назвати:
На схід пішов за нас усіх,
Пішов країну захищати.
Бо Україна нам - Свята
Земля, прабатьківська, рідненька!
Разом живемо як сім’я
І Україна усім - Ненька!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Ольга Калина