В моєму серці давно вже немає Бога.
У ньому живе лиш старенький як час синтезатор.
Він просвітлює душу, коли там кричить тривога,
І малює між мозком та серцем гарячий екватор.
В моєму серці давно не горять хрести.
Я молюся на правду та зоряне небо у ліжку.
Я не вірю у вічне життя та магію слова «прости»,
Але вірю в людей, що тримають у серці книжку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2021
автор: Чорнильна