Вливається в вікно ранкова свіжість,
Серпневий день ступає на поріг
І небеса прозору свіжу ніжність
Несуть у світ, як миру оберіг.
Ще спить за обрієм яскраве сонце,
Ховається під кущик холодок,
А осінь зазирає у віконце,
Хоч знає: їй прийти не вийшов строк.
Іду в садок. Ступаю обережно,
Вже не біжу, як в молоді літа.
Пора осіння так беззастережно
Життя на зимню стежку заверта.
Та Небеса всміхаються привітно,
Зове в політ блакитна висота...
... Усе проходить
швидко й непомітно...
Проходить все! ...
... Тік-так, тік-так, тік-так...
12.8.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2021
автор: Людмила Григорівна