Ти пам'ятаєш літні дні погожі?
Світило сонце, колихалось море.
Зустрілись ми тоді...Такі несхожі,
самотні, як і небо неозоре.
Не відпущу. Ніч темна на світанку
Сховає погляд, докори сумління...
Я душу твою вип'ю до останку.
Сьогодні час розкидати каміння...
Ранкова зірка сходила над нами.
Квилила біла чайка над водою...
Я відстані вимірювала снами.
Якою ж я була ще молодою...
Тоді в тобі втопила свій запал...
І дні минули, як тодішнє літо...
В житті вже не один пронісся шквал.
Усе пройшло... Нічого не забуто...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2021
автор: Ніка Гордон