Боролися.
Сотнями років в жертовнім вогні.
Ламалися.
Долі і душі хоробрих синів.
Молилися.
За мир, що одначе настане колись.
Ділилися.
Квітками, що в кожного в серці росли.
Втомлені.
По пояс стояли в ворожій крові.
Порожнії.
Дивилися очі в мертвій імлі.
Холоднії.
Руки тримали сталевий меч.
Безмірная.
Ноша торкнулася зранених плеч.
Долею.
Прокляті в темряві вічно йшли.
Іриєм.
Світанкові марева в небі пливли.
Мальвами.
Засіяні густо безкрайні поля.
Сіллю.
Із висохлих сліз просочилась земля.
Безоднею.
Вдивлялася смерть у зруйнований обрій.
Скелями.
Стояли хоробро нескорені й горді.
Голови.
Поклали в бою за краще життя.
Вірою.
Наповнили знову порожні серця.
Іскрами.
Новий світанок заграє в росі.
Стрічкою.
Жовто-блакитною в русій косі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2021
автор: mechanical_patriot