* * *
Всецариці,
Богородиці Марії
з трепетом і любов’ю
присвячується
І бігали —
з обличчями в драже
і бігають —
з обличчями в драже
і розум мій у серці вже —
тисячоліттями
і бачте скільки буркунів —
на спинах днів!
це тих що в голові
а не бур’ян буркун
і світ в дикість процвів
то — на глибинну правду
зголоднів!!
Блаженні всі голодні і спраглії правди!
Любові хочете?
Вдихнуть вас твори —
свиснуть! Бога камеради!
Й лупні — Бога камеради!
Пишу у клекіт правди!
Бога ради, —
дерева ці стояли
дерева ці стоятимуть
кричатимуть
співатимуть
під вашую движуху безпорадну!
Все і згорить, що є не чудо —
що не з правди,
І ви, як писано! — спасетесь —
як в огні
як чрез огонь,
всі ваші кінчики чуттів
дрижатимуть в вікні
що все проплачено
але не передбачено. Богом блаженство те
не передбачено! —
щоб неправдиві — і спаслись
в огні!..
Дрижіть і ви в мені!! —
як тут художність з правдою
ясні...
Так чи ні? художність із
любові —
сама глибінь в мені!!
А в вас? — думки людські, сумні!
Скільки цих грив
від буркунів! —
на спинах днів...
Дихтіть, і кучери
розчісуйте
спрямляйте
аби у серці виявить —
Бог — Огонь що поїдає,
і губи ваші поцілує
щоби запричитали — що
любов живе в Огні!!
27.08.2021,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович