Тихий і ніжний, літаєш на крилах птахів.
Сон чи мара? Я не бачу обличчя твого.
Видиш верхівки, закутаних часом, дахів.
Чий то будинок? - так барвно малюєш його.
Відповідь в серце приходить неначе знання:
Пензлик і фарба - то спогади давнішніх літ,
А полотно - то колись замальоване «Я».
То із дитинства яскравий прорвався привіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2021
автор: Лада Квіткова