За днями втілених ідей
Я бачу розпач у очах людей.
Не сходять сльози з їх очей,
А серце вибивається з грудей.
І знов благає: не корись,
А лиш навколо озирнись.
І мить згадай, як ми колись
Словами вірності клялись.
Люди без віри у завтра
Живуть лиш сьогодні.
В словах тільки правда
За крок до безодні.
©Teodor Fanger
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2021
автор: Teodor Fanger