І знову дощ, і знов негода.
Намотує лічильник час.
Та не комусь, собі вдогоду
Спинися в літі ще хоч раз.
Щоб мирно так призупинити
Швидкий життєвий марафон.
А день, подрібнений на миті,
Передивився свій щаблон.
Малює дощ на вікнах стрази.
Послухай тихий шум дощу.
Остудить осінь не відразу.
Ще буде сонця досхочу.
Тепла ще буде й насолоди
Золочених осінніх див.
Не переймайся, що негода.
Це серпень спеку покропив.
Притиш ходу і ще відчуєш,
Що так душею молода.
І що усіх скарбів вартує
Твоя притишена хода.
Хтось мудрий вчив: "Спіши повільно!"
Бо не вернути збіглий час.
Минуле стало неподільним.
Майбутнє ще прийде до нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2021
автор: Тамара Шкіндер