Вередлива дівка

Як  колись,  в  городах  мак,                                                                            
Росли  діти  по  хатах,
Так  і  я  в  батьків  росла
На  краю  свого  села,  
Поки  молодість  прийшла.

               Приспів:
Ой,  йо,  йой!  Кажуть  люди  –  
Вередлива  дівка!
А  у  мене  не  свербить
Й  не  болить  голівка!

Кавалери  тай  гурбою
Стали  бігати  за  мною:
Яків  несе  відро  раків  –
Василь  тягне  бочку  пива  -
Їх  я  жалю,  мов  кропива.

Батько  мені  -  вгомонися!
Он  Василю  покорися…
І  що  з  нього,  тату,  взяти?
Він  -  ні  м'ясо,  а  ні  риба,
А  мені,  щоб  як  кінь  дибав!

               Приспів:
Ой,  йо,  йой!  Кажуть  люди  –  
Вередлива  дівка!
А  у  мене  не  свербить
Й  не  болить  голівка!

У  нас  сусід    -  це    просто  псіх!
Він  утнув  при  людях  усіх  -
Заявив,  хоч  вередлива,
Буде  вона  моя  жінка!
Не  біда,  що  поведінка

Не  підходить  під  ваш  стандарт,
Бо  я  кохаю  -  це  не  жарт!
Прошу  -    вибір  поважати…  
Тут  і  я  влетіла  до  хати
Батькам  правду  розказати...

                 Приспів:
Ой,  йо,  йой!  Кажуть  люди  –  
Вередлива  дівка!
А  у  мене    не  свербить
Й  не  болить  голівка!

                                                                           В.Ф.-  10.08.  2021  



   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2021
автор: Веселенька Дачниця