Віртуальне кохання

На  користь,  кажуть,  всі  ці  
Сучасні  технології.  
У  будь-якому  віці
Долаєм  хронології.
Малесенька  дитина
І  баба,  ой,  кремезна,
Тримає  телефона
Мобільного  курйозно.
Та  це  іще  дрібниці.
Скажу  я  про  кохання,
Як  балачки  по  асі
Знецінюють  зізнання.
Як  не  побачиш  фейсу,
Незримі  всі  бажання.
Зніму  літак  із  рейсу  -  
Ти  надішлеш  прощання…
У  нас  бракує  часу
На  погляд,  шепіт,  ласку.
Вмикаємо  пластмасу  
І  шлемо  смайли  в  аську….
Втрачає  силу  дотик,
Обійми,  рук  тепло,
Гарячий  поцілунок,
П’янкий  немов  вино.
Я  маю  лиш  нагоду
Ввімкнути  ICQ,
Щоб  мати  нагороду
За  те,  що  так  люблю!
Я  вимагаю  зустріч,
Бо  вже  не  можу  жить!
І  знову  маю  відсіч…
Що  ж…будемо  дружить.
Увесь  цей  час  даремно
Я  думала  про  нас,
Адже  ти  дуже  ревно
Відстоював  свій  час.
Знаходжуся  в  мережі,
Щоб  бачити  ім’я,
Яке  поставить  межі
Між  світом  «ти»  і  «я».
Лише  зайду  й  побачу:
Сьогодні  ти  –  онлайн,
Тихесенько  заплачу
І  вимкну  цей  «комбайн»…

Березень,  2008

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=92286
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.09.2008
автор: Be frEE