Твоє перо подібне пензлю Бога:
Що намалюєш – те і проросте
на манівцях життєвої дороги,
Бо слово вірша не таке й просте.
Воно, промінням сонячним сповите,
Несе в собі енергію Творця
Потужну, невичерпну, цілковиту -
Заряд рушійний у людські серця.
Куди покличе спрагнені народи –
Туди їх, зрештою, шляхи і приведуть.
А що вкладе в свої словесні коди –
Той скарб вони в майбутньому й знайдуть.
Поет несе потенціал пророка,
І в нього є призначення своє –
Висвітлювати руйнівні пороки
Суспільства, серед котрого жиє,
і гнівно викривати нечестивців,
Що кров народну, наче воду, п’ють,
Та їх шакалів - ницих підлестивців,
Котрі за книш героїв продають.
Твоє перо, подібно кулемету,
Нещадно має бити ворогів
І руйнувати хитрощів тенета,
Котрі він в людських головах наплів.
Строчи, поете, влучно та безжально,
І куль на стан ворожий не шкодуй,
Бо йде за правду битва вирішальна:
Отож, пиши – й брехні вогонь задуй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2021
автор: ПВО