Спокій треба виборювати,
Випрошувати пригорщами,
А він сіється, сиплеться, мов пісок.
Подивися, ось піщинка в кришталевих
Ґратах,
Вона наповнена,
Ідеальна в своїй простоті.
Серце ж прагне спокуси,
Тішиться з погорди плоті,
Лютує, плаче, гірчить у собі ж.
Полум'яна пісня ледь чутна,
Кажуть, її пам'ятають тільки
Птахи,
Що летять на чужину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2021
автор: Олена Ганько