Чорнюща смерть гуляє за плечима.
Сама така повітряна, легка.
Вона чекає в кого є причина
Піддатись їй, мов крапелька вогка.
Вона підступна часом і сердита.
Чому втікаєш, наче вітер злий?
Чому? Яким дощем прибита
Твоя душа, що плаче:"Ще постій!"
Спинись, не йди! О як втекти від тебе?
Дорога в небо точно заведе?
Коли б то знать!?Труситися за себе
Вже пізно. Час у путь веде..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2021
автор: Ксенія О