Босячка вийшла заміж за
Круте́лика при гро́шах.
Його привабила краса,
А він був тим хороший,
Що забаганки всі уряд
Був здатним вдовольняти,
Маєток гарний мав і сад,
Та ще й був нежонатим.
Життя сімейне йшло на лад:
Обійми до світанку,
Обновки, чорний шоколад,
Гульба безперестанку.
Проблеми вилізли пізніш:
Смаки́ і розпорядок,
Вона йому: «Вівсянку їж!», –
Сама – хутчіш до грядок.
Він звик до панського їдла́,
Манери та поводжень,
Вона ж дотумкать* не могла,
Як догоджать заможним.
Немилим став їй дивний сад,
Басейни та каміни.
Дружину шпетив пан підряд
Щоденно без причини.
Розпався рай урешті-решт.
Хотілося завити.
Почала дратуватись теж.
Одна розрада – діти.
Та й ті соромились, коли
Приводила до школи,
Бо татко їм постійно плів,
Що мати – зілля в полі.
Нерівня – корінь протиріч,
Яких не подолати:
Не об’єднати день і ніч
У прагненні завзятім.
*Дотумкати – зрозуміти
*Шпетити – лаяти, сварити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2021
автор: Оксана Дністран