Нам так часто бракує часу…


Нам  так  часто  бракує  часу,
На  такі  вкрай  важливі  речі,
Подзвонити  сьогодні  мамі,
Написати  хоч  есемеску,

Обійняти  свою  дитину,
Запитати  як  в  неї  справи,
Або  просто  разом  з  коханим
Знайти  час,  щоб  попити  кави.
 
Ми  забули,  про  слово  «вибач»,
Все  частіше  говорить  гордість,
Ми  забули,  як  йти  за  серцем,
Вже  давно  не  керує  совість,

Нам  важливо  йти  в  ногу  з  часом,
Зараз  цінності  зовсім  інші
І  для  того,  щоб  мати  щастя,
Нам  потрібно  все  більше  й  більше…

Все  минає  і  час,  і  люди,
Ловіть  мить,  бо  вона  важлива
І  тримайте  своїх  за  руку,
Обіймайте,  коли  щасливі,

Напишіть,  подзвоніть,  спитайте,
Прилетіть,  якщо  це  потрібно
І  на  потім  не  відкладайте,
Аби  потім  не  було  пізно.

Обирайте  частіше  серцем,
Воно  правильний  шлях  підкаже
І  цінуйте  усі  моменти,
Розуміння  приходить  з  часом…

©  Марія  Скочиліс

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2021
автор: Марія Скочиліс