Малюк заплив на глибину
та з переляку став кричати.
Старий дід з берега йому
почав нотації читати:
– «Навіщо в річку сам поліз,
на середині опинився?
А зараз – вже не треба сліз,
коли, вважай, що вже втопився.»
Малюк відчув, що на воді
триматися вже зміг навчитись:
– «Врятуй, а вже повчай тоді,
а так – не заважай топитись!»
Мораль: потрапив хтось в біду –
язи́кові накинь вузду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2021
автор: Анатолій Костенюк