ПЕРШИЙ (МАЛИЙ) СПАС - МЕДОВИЙ і МАКОВІЙ (етнографія)

[color="#ff0000"][b]  Перший  або  малий  Спас  –  Медовий  і  Маковій[/b][/color]
               [b][i]    (14  серпня  –  вшанування  животворящого  Хреста  Господнього)[/i][/b]

               [b]  [color="#ff0000"]Перший  Спас[/color][/b]  у  християнській  традиції  називається  [b]"Походженням  або  Винесенням  чесних  древ  Хреста  Господня»[/b].  Свято  [i]«Винесення  чесних  древ  Животворного  Хреста  Господнього»[/i]  прийшло  до  нас  з  Візантії,  де  було  встановлене  не  пізніше  ІХ  століття.
                 За  церковною  легендою,  у  перший  день  серпня  зародилося  дерево,  з  якого  згодом  зробили  хрест  і  на  ньому  розіп’яли  Ісуса  Христа.
                   У  царській  скарбниці  у  Константинополі  в  храмі  Святої  Софії  зберігалася  реліквія  -  частинки  деревини  хреста,  на  якому  розіп'яли  Христа.  Вони  були  наділені  чудотворною  силою,  зцілювали  і  могли  зупиняти  епідемії  у  Візантії.  У  жарку  пору  священнослужителі  з  метою  відвертання  хвороб  та  очищення  від  злих  духів  виносили  з  храму  ці  частинки  і  проходили  з  ними  по  вулицях  міста,  прямуючи  до  водоймищ.  
За  допомогою  Животворного  хреста  освячували  воду,  щоб  вона  стала  чистішою  та  щоб  йшли  дощі  у  спеку.
               За  переказами  цього  дня  988  року  хрестився  князь  Володимир.  У  Київській  державі  під  час  свята  «Винесення  чесних  древ  Животворчого  Хреста  Господного»  при  богослужінні  відбувалося  винесення  хреста  на  середину  храму  і  поклоніння  йому,  а  після  літургії  —  хресний  хід  до  води.  В  Україні  цей  звичай  перетворився  на  хресні  ходи  до  річок,  водоймищ  та  озер.  Вода  освячувалася  і  після  цього  в  ній  купалися,  а  також  купали  худобу,  щоб  вона  не  хворіла.  Традиційно  саме  в  цей  час  освячували  нові  колодязі  і  чистили  старі.
                 Перший  Спас  важко  віднести  до  свят,  тому  що  в  цей  день  починається  Успенський  піст  –  [b]«Спасівка»[/b].  Він  триває  два  тижні  з  14  по  27  серпня.  За  своєю  суворістю  він  такий  же,  як  і  Великий  піст.  Не  можна  їсти  ні  м'ясного,  ні  молочного.  На  Маковія  готують  пісний  борщ  з  грибами.  Віруючі  намагаються  зранку  нічого  не  їсти,  аж  поки  не  вип'ють  свяченої  води.  Обрядовою  їжею  цього  дня  є  «шулики»,  або  «ломанці».  Готують  «ломанці»  так:  печуть  пісні  коржі  на  соді,  ламають  на  дрібні  шматочки  і  заливають  свіжовикачаним  медом  з  перетертим  маком.  Цю  страву  залюбки  їдять  діти.
         [b]  Перший  Спас  [/b]називається  ще  [color="#ff0000"][b]«Медовим»[/b]:[/color]  стільники  наповнені  медом,  бджолам  пора  влаштовуватися  на  зимівлю.  Отже,  можна  спробувати  свіжого  меду.  Тільки  після  освячення  першого  меду  в  церкві  можна  було  розговлятися.
             У  [b]Першого  Спаса  [/b]є  ще  одна  назва  -  [color="#ff0000"][b]«Маковій»[/b][/color]:  у  цей  час  на  півдні  Русі  достигав  мак.  У  церковному  християнському  календарі  14  серпня  -    день  пам'яті  сімох  святих  Старого  Завіту  -  мучеників  Маккавеїв:  Авіма,  Антоніна,  Гурія,  Єлеазара,  Євсевона,  Аліма  і  Маркела,  їх  матері  Соломії  та  вчителя  їх  Єлеазара,  які  в  166  р  до  н.  е.  очолили  повстання  за  віру  в  єдиного  Бога  і  були  за  це  жорстоко  покарані.
      Свято  на  честь  св.  мучеників  Маккавеїв  (у  народі  –  [color="#ff0000"][b]«Маковія»)[/b][/color]  пов’язане  із  збиранням  маку  і  його  освяченням,  протягом  року  з  нього  печуть  маковики  та  інше  печиво,  виготовлене  з  борошна,  меду  і  товченого  маку.
               За  давніми  уявленнями  наших  предків-слов’ян  про  виникнення  Життя  з  Води,  в  данину  пам’яті  про  усіх  мешканців  Водяної  стихії  –  Водяників  та  Русалок,  на  «Маковія»  українці  освячують  криниці,  прикрашають  їх  «маковійним  зіллям»  та  довкола  них  водять  хороводи.  
               Цього  дня  хворі  на  пропасницю  купаються  в  річці,  бо  вода  на  свято  Маковія  вважається  цілющою.
[color="#ff0000"][b]Свято  Маковія[/b]  [/color]одне  з  найпоетичніших  і  найшановніших  в  Україні.  Цього  дня  у  церквах  українці  святять  воду,  квіти  й  мак.  До  церкви  приносять  букети  з  особливих  трав  та  збіжжя  –  [color="#ff0000"][i]«маковійчики[/i]»[/color]  або  «маковійки»,  які  мають  бути  різнобарвними,  перетнуті  червоною  стрічкою.  В  них  добирають  різні  квіти:  чорнобривці  і  жоржини,  айстри  і  гвоздики,    а  також  різні  трави,  які  в  народі  називають  [color="#ff0000"][i]«зіллям»  чи  «зіллячком»[/i]  [/color]-    чебрець,  миколайчики,  чорнобривці,  руту-м’яту,  васильки,  материнку,  роман-зілля,  зелен-барвінок  та  будяк-пристрітник.  Крім  того,  можна  всередину  додати  невеличку  квітку  соняшника,  а  також  колоски  зернових  і  голівки  дикого  маку,  що  зветься  «видюком»,  –  їх  в’яжуть  у  невеличкі  пучечки  по  кілька  штук.  Кожне  зілля  чи  квітка  має  своє  призначення.  Рута-м’ята  оберігає  господарів  від  усякої  напасті  та  додає  здоров’я.  Ласкавці  необхідні,  щоб  в  сім’ї  панували  злагода  ласка  та  любов.  Кудрявці  потрібні,  щоб  у  хлопців  чуби  були  кучерявими  та  щоб  їх  дівчата  любили.  Соняшник  уособлює  сонце,  тому  сприяє  процвітанню  родини,  гарній  долі.  Колоски  пшениці,  жита  та  вівса  символізують  Життя  і  Божий  Промисел.  Призначення  маку-«видюка»,  миколайчиків,  рути  вирізняється  з-поміж  усіх  квітів  і  трав,  що  входять  до  «маковійного  букету»,  –  ці  рослини  захищають  господарів  від  нечистої  сили.  Мак-«видюк»  росте  завжди  на  гепатогенних  зонах  землі,  чим  вирівнює  енергетичне  поле  цієї  місцини  подібно  дубу.  Освячений  на  Маковія  «мак-видюк»  здатний  притягувати  до  себе  і  знищувати  нечисту  силу,  ним  обсипають  хату  знадвору,  навіть  все  подвір’я,  [i]«щоб  відьми  не  доїли  корів  і  не  приносили  уроків»,  а  до  дому  не  навідувалися  «ходячі»  покійники[/i].  Після  освячення  маковійний  букет  квітів  –  «маковійку»  та  голівки  маку  кладуть  за  образи  і  зберігають  до  весни.  Весною  мак  розсівали  по  городу,  а  засушені  квіти  на  Благовіщення  вплітали  дівчатам  у  волосся  —  [i]«щоб  не  випадало».[/i]
                 У  народі  кажуть,  що  Перший  Спас  —  це  проводи  літа:  
[color="#ff0000"][i]«Прийшов  Перший  Спас  –  пішло  літо  від  нас»[/i].  [/color]
Цього  дня  починають  відлітати  ластівки.  Ластівка  весну  починає  і  осінь  накликає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2021
автор: Сіроманка