17. Збори

[img]http://www.stihi.ru/pics/2016/07/08/1670.jpg?4548[/img]

МОЙ  ПЕРЕВОД  С  http://fabulae.ru/prose_b.php?id=63558

Студія  Вечірнього  Кварталу  була  схожа  на  штаб-квартиру  підпільників,  а  Володя  Зеленський  на  Олега  Кошового,  що  очікує  звісток  від  розвідників.
У  ролі  розвідників,  ймовірно,  були  ті,  кого  не  було  на  цьому  зборищі.
Володя,  виявляється,  оголосив  збори.
На  вечірню  перевірку  не  прийшла  ціла  половина  братів  по  гумору.
Видно  гуморять  у  іншому  місці.

Цікаво  де?

Обурюється:

-Цікаво  знати,  де  вони  усі  пропали?
Юзек  точно  застряг  у  якійсь  бургерній.
Потім  буде  вибачатися  і  казати,  що  застряг  у  пробці.
Звичайно,  зустрягнешь,  якщо  стільки  їсти!(він  зупинився  і  подивився  на  вхідні  двері).

-Оленка  та  ймовірно  шопінг  влаштувала.
І  так  кожен  день.
Навіщо  їй  стільки  ганчір*я?

Юрій  Карпов  з  нудьгуючим  видом  подивився  у  вікно  і  пробурчав:

-Як  навіщо?
Моль  годувати.
Вона  сама  недавно  скаржилася,  що  їй  одягати  нічого.
Моль  усе  зжерла!

На  цих  словах  відчинилися  двері  і  до  зборів  приперся  Діма  Шепелєв.
Чого  приперся?

Так,  повз  проходив.
Нудно  стало.
Білорус  вирішив  хохлів  провідати  і  за  одне  дізнатися,  коли  поїдуть  до  Білорусі  коміків  шукати.
Лукашенко  чекає  їх  не  дочекається.
Митниця  навіть  квіти  приготувала  і  "vip"  камери  для  усієї  команди  95  Кварталу.
Ось  як  придумав!
Ну,  і  білорус!

-Це,  що  ж  за  моль  така?
Оленка  просто  нудьгує.
Нічого  незабаром  Новий  Рік.
Ось  їй  тоді  на  ваших  гастролях  буде  спекотно,  захоче  у  купальнику  піти  на  ялинку  Снігуронькою.

На  це  Саньок  Пикалев  з  цікавістю  запитав:

-Звідки  відомості?
Я  піду  з  нею  Дідом  Морозом.
Так,  Володя,  я  перший  це  придумав,  так  що  роль  Діда  моя.
Хто  буде  заперечувати,  подзвоню  Януковичу.
Ми  тепер  з  ним  побратими.

Володя  здивовано  запитав:

-Цікаво  і  коли  це  ти  з  ним  встиг  побрататися?
Чому  я  про  це  дізнаюся  останнім?

Юрій  Карпов  пожартував:

-Я  б  сказав  чому,  але  я  хочу  додому  до  дружини.
І  взагалі  я  голодний.

Хто  був  на  цьому  зборищі,  почали  теж  обурюватися  з  цього  приводу.
Всі  хотіли  додому  поїсти  і  головне  виспатися.

Зеленський  хмуро  подивився  на  усіх  і  спокійно  сказав,  що  теж  цього  хоче,  але  треба  дочекатися  решти  улюблених  і  дорогих  побратимів.
Де  тільки  їх  носять  чорти  або  ще,  яка  не  чиста  сила?

Після  цих  слів  у  збори  знову  відчинилися  двері.
На  порозі  стояв  Жека  Кошовий.
Погладжуючи  свою  сонце  видну  голову,  посміхаючись  своєю  хитрою  посмішкою,  сказав:

-Ось  про  не  чисту  не  треба,  я  завжди  чистий.
Ну,  затримався.
Так  мене  на  вулиці  якісь  діви  про  допомогу  попросили.
У  мене  просто  грошей  мало  було.
Вони  мене  прогнали.
Сказали,  щоб  у  друзів  зайняв  і  приходив  знову.
Вони  мене  там  чекають.
Хто  багатий,  займіть  300  баксів?

Володя  сердито  крикнув:

-Що?
Я  тобі  зараз  їх  на  одному  твоєму  місці  пропечатаю.
Швидко  сів  за  стіл.
Інших  не  бачив?

Жека  влігся  на  порожній  диван  і,  посміхаючись,  відповів:

-Бачив.  Юзек  у  ліфті  застряг.
Ліфт  не  хоче  його  везти.
Його  зараз  МНС  рятує.
Мені  набридло  його  чекати,  і  я  до  вас  прийшов.

-Ну,  дякую!(Володя  розвів  руками).
Ми  такі  раді,  що  ти  зволив  прийти.
А,  де  ця  любителька  годування  Молі?
Де  вона?

Раптом  різко  відчинилися  двері  і  усі  побачили  Олену.
Вона  спиною  до  усіх  тягла  величезну  смугасту  сумку.
Повернувшись  до  хлопців,  весело  оголосила:

-Ось  і  я!
Хлопці,  дивись  що  купила.
Усе  забрала!
Там  такий  розпродаж  був.
За  копійки  усе  віддали.
Жека,  держи-  це  тобі  просили  передати(вона  кинула  йому  щось  гумове).
Біля  входу  якісь  красуні  просили  тобі  віддати.
Казали,  що  більше  не  можуть  чекати  і  пішли.

Женя  розгорнув  подарунок,  і  усі  ахнули,  побачивши  надувну  бабу  і  записку:

-Тренеруй  дихання!
Ми  потім  прийдемо!..  Гетери  кохання.

Хлопці  стовпилися  навколо  цього  подарунка.  Володя  ж  здивовано  вигукнув:

-Олена,  а  навіщо  усе  сюди  притягла?
Тягла  б  додому  і  Моль  свою  годувала.
У  неї  точно  печія  буде  від  цього  секенхенда.

-А,  то  не  їй,  а  усім  вам.  Хлопці  вистачить  Жеці  заважати,  йдіть  міряти  подарунки.

Усі  зірвалися  з  місць,  стали  перебирати  речі  і  приміряти  на  себе.
Коли  усі  одяглися,  Володя  подивився  на  них  і  застиг  у  німий  позі  міма.
Хлопці  були  усі  одягнені  у  одяг  з  секендхенда.
Олена  стала  реготати.

Володя  тільки  й  зміг  сказати:

-Бог  мій!
Це  ж  клоун-команда  до  Нового  року!
Ось  це  так!
Оленка,  ти  просто  лапа(Володя  чмокнув  її  у  голову),  премію  заробила.
Не  дарма  шопінгом  займалася...
Тепер  є  номер  до  свята.
Залишилося  сюжет  придумати.
Ось  у  що  одяглися,  про  те  кожен  придумає  номер,  а  потім  усе  складемо  до  купи.
Дурдом  нам  і  глядачам  забезпечений.

Володя  подивився  на  хлопців  і  відійшов  до  дверей,  щоб  краще  їх  розглянути,  як  тут  різко  відчинилися  двері  і  вдарили  Володю  по  спині.
Володя  від  удару  опинився  на  дивані  разом  з  Женею,  який  усе  намагався  надути  гумову  бабу.
Вона  як  і  справжня  не  хотіла  здаватися  без  бою.
У  Жені  щоки  стали  червоні,  а  губи  посиніли,  але  ця  ***  гумова  не  хотіла  надуватися.
Вона  тупо  була  плоска.  Володя  з  співчуттям  подивився  на  Женю  і  сказав:

-Жека,  а  вони  праві,  тобі  легені  тренувати  треба.
А,  ось  хто  мене  зараз  намагався  вбити?
А?(І  подивився  на  двері).

У  дверях  стояв  Юзек,  його  нарешті  випустили  з  ліфта.

-Хлопци!
Рятуйте!
Там  так  страшно  було.
Я  тепер  пішки  буду  ходити.

-Правильно  і  рахувати  сходинки.

Це  Степан  зайшов  слідом  за  Юзеком.
Він  побачив  хлопців  у  нових  нарядах  від  Олени.
Йому  стало  страшно.

-Хлопці,  а  що  за  наряд?
Нас  що  виганяють?
Вова,  пробачь  батько  рідний!
Я  більше  не  буду!

-Цікаво,  що  знову  накоїв?  Кажи!

-Як  шо?
Спізнюватися  більше  не  буду.
Я  тепер  буду  слухняний.
Не  треба  мене  так  страшно  одягати,  як  їх(він  кивнув  головою  на  хлопців).
Добре?

Володя  засміявся  і  сказав:

-Добре!  Не  буду.  Проходь,  сідай  за  стіл.

І  ось  знову  відкрилися  ці  нещасливі  двері.  Увійшла  Олена(дружина  Володі).

-Володя!
Тут  тобі  дивне  повідомлення  прийшло.
Я  не  зрозуміла,  а  хто  така  Листоноша?
І  куди  це  вона  приїхати  хоче,  від  кого  тобі  листа  передає?

Всі  здивовано  подивилися.

-Лист  від  кого?(Запитали  усі  відразу).

Олена  Зеленська:

-Пише,  що  при  зустрічі  усе  пояснить.
Просила  передзвонити  або  зайти  до  неї  на  сторінку.
Дуже  просила.
Володя,  а  хто  вона?
Твій  агент?
Пише,  що  у  Донецьку  живе.

Усі  стовпилися  навколо  свого  ватажка.
І  тут  у  всіх  відразу  стали  дзвонити  телефони.
Хлопці  стали  відповідати  на  дзвінки.

-Володя!
Камеді  Клаб  дзвонять.
Кажуть,  що  відвідали  якесь  чарівне  поселення,  типу  Царство,  а  головна  там  Листоноша  і  Петросян.
Прохали  повідомити,  коли  ми  туди  збираємося  тіліпортировать?
Хочуть,  щоб  їх  з  собою  узяли,  дуже  хочуть.

Володя  сердито  обурився:

-Ну,  от  камедісти  знову  раніше  нас  встигли.
Вона  ж  з  України,  чому  спочатку  до  нас  не  прийшла?
Ми,  хлопці,  теж  хочемо?
Листоноша,  як  туди  потрапити?

І  тут  всі  почули  крик  і  шум  у  коридорі.
У  збори  просто,  як  вітер,  влетів  Міша  Галустян.
Він  теж  приходив  з  приводу  пошуку  коміків,  але  збирався  покликати  усіх  до  себе  у  Сочі.

-Хлопці,  хлопці!
Без  мене  не  відлітайте!
І  давайте  це  зробимо  усе  швидко,  бо  Свєтлаков  хоче  жити  на  смітнику.
Він  там  вже  усіх  собак  і  кішок  прикормив.
Навіщо?
Як  навіщо?
Щоб  не  страшно  було  там  жити.

Володя  подивився  задумливо  на  Мишка  і  запитав:

-І  як  ми  до  цієї  Листоноші  потрапимо?
На  якому  транспорті  туди  їхати?)))))

P.S
Листоноша:
-зі  мною  зустрітися.  Дорогу  до  Донецька  не  забули?)))))


01.12.2014

продовження  у  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922162

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2021
автор: Pismonosiza