Квіти кажуть – прощавай,
Хмари кличуть нас у рай.
Наші літа пам'ятай
І мене не забувай.
Але знай, що я кохаю,
Сум і біль на серці маю,
Лиш на тебе я чекаю,
І троянду все тримаю.
Що колись в обличчя ти
Кинула мені її.
Вирішивши.- Все!-піти,
Не пояснивши причини свої.
Ніколи я не знав,
Що так любов сліпа,
Не думав, не гадав,
Не вірна і німа.
Що заради кохання,
Зламаєш життя.
І підеш навмання,
Назавжди в небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2021
автор: Стоєва Анна