Тут зорі ближче до землі
І вечори завжди тепліші.
Та чути шерхіт у траві-
Це цвіркуни читають вірші.
Хто про квітки та про жнива,
А другий просто щось співає.
І так їх спів милує душу,
Мов колискова він лунає.
Чумацьким шляхом між зірок
В роки дитинства повертає.
Де мама зовсім молода
До себе ніжно пригортає.
І тато дужими руками
До сонця в гору підіймає.
І ти мов пташка поміж хмар,
Розправиш крила та літаєш.
Минає час, летять роки,
Гніздо батьківське покидаєш.
Шукаєш кращого життя,
В вітри та шквали попадаєш.
Та все ж летиш, щоб не було,
В житі по різному буває.
І добре як, що є батьки,
Вони завжди тебе чекають.
Хто обійме та підіймає,
Хто все життя тебе чекає.
Про перемоги та поразки
Порадять щось та розпитають.
Бо ти для них завжди дитина,
Вони в тобі душі не чають.
Лети до рідного гнізда,
У край де так тебе чекають.
Де зорі ближче до землі
Теплом вечірнім зустрічають.
І сни дитячі золоті
Чумацьким шляхом, що літають.
Де тихий шерхіт у траві,
І цвіркуни вірші читають.
11.09.2020
by Shtuka Yaroslav
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2021
автор: Штука