"Обійнялась з ворогом".
Як же ти могла?
Все залило холодом.
"Не хотіла зла …
Просто обійнялася,
Бо така ж як я.
З ким я привіталася?
Кажуть: то змія …"
Там орда на півночі,
Злобою сичить,
Через власні лінощі
Правда й воля спить …
"А мені здавалося,
Що така ж як я,
Так ось повернулося,
То її земля …"
Там їй народилося,
Там її батьки,
Там їй щастя снилося,
Дотики руки …
Царство злоби хмуриться,
Як у когось дар,
Добрий з добрим чудиться
В світі п’яних чвар …
"Обійнялась з ворогом,
Плачу і мовчу,
Горда своїм норовом,
Що комусь кричу?"
Знову горе в дім прийшло,
Знову вбито нас,
Ворог чи його *уйло
Виконав наказ ...
"Може те моє тепло впало просто в сніг,
Може зло - це просто зло, не спиняє біг",
Але мабуть хтось колись обіймав отак,
Може слабкість це людська, може просто знак ...
Може сила це людська,
Хто учитель тут,
"Їх ніхто не вчив ніяк
Цим обіймам рук ..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2021
автор: Дружня рука