Блаженним хліба не треба
Блаженні за правду вмирають.
І дивляться потім з неба,
Як нових блаженних вбивають.
Сміливці не мають серця,
Бо серце у п’яти втікає,
Та самі не втікають від герцю,
В якому на них смерть чекає.
А ще, знаєш, є правдолюби,
Що чесні навіть з собою.
Ті, про кого говорять люди,
Що не все гаразд з головою.
Сьогодні у моді сірі,
Як всі, зі своїми гріхами.
Святі в особистій вірі
Між вчинками і церквами.
Аскети борються з тілом,
Грішники душу втрачають,
Тим часом панують світом,
Хто душу у тілі латають.
Герої лягають в землю,
І їм, героям, байдуже,
Чи ти проживеш даремно
На білому світі, друже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2021
автор: Волинянка