Достиглі груші скапують медами,
кошлатять брови сиві явори,
а ніжні айстри пишними рядами
милують око в кожному дворі.
Тепло схололим ранком оповите,
шовковий промінь в'ється на кущі...
А я шкодую вже, що сходить літо
в холодні, сумом сповнені, дощі.
Лишився серпня невагомий жмуток
пульсують соком визрілі плоди...
А на душі такий осінній смуток,
хоч подорожник в неї поклади.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2021
автор: меланья