На м’яких лапках,
З пазурями наче бритви.
Смерть підкрадається тихо до нас.
Ловить твій запах,
Їй крізь темряву все видно.
Вижити щоб, пам’ятай повсякчас:
Заховавшись в кутку, подих затамуєш.
Тут нікого нема -- серцем всім повір.
Смерть не знайде тебе, якщо не почує.
Причаїсь-но бо знов -- поряд лютий звір.
Звіра страшного
випустив із пекла дідько.
Бог за гріхи покарав ним цей край.
Звір той нікого,
не лишав живим, тож швидко
втікай щодуху й науку згадай:
Заховавшись в кутку, подих затамуєш.
Тут нікого нема -- серцем всім повір.
Смерть не знайде тебе, якщо не почує.
Причаїсь-но бо знов -- поряд лютий звір.
Вдома безпечно.
Стіни захистять надійно
від довгих пазурів й гострих зубів.
Знай недоречно
храбрувати божевільно.
В нірку сховайся й повторюй собі:
Заховавшись в кутку, подих затамуєш.
Тут нікого нема -- серцем всім повір.
Мишенята мовчіть -- кицька не почує.
Всім відомо вона -- найстрашніший звір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2021
автор: Kameshko