В понеділок на вулиці
Дві куми зустрілись.
Стали посеред дороги
Та й розговорились.
Одна каже:-Знаєш, кумо!
Зовсім я втомилась,
Бо до ранку, як дурепа,
Всі шоу дивилась.
Як поставив мій Петро
Тарілку на хату,
То забула про хазяйство
І як дітей звати.
-Крім свиней, ти,-каже він,
- Не бачиш нічого,
То ж, дивись, як живуть люди,
І радій від того.
Кожен день якісь розваги.
(Я хоч і здорова)
Та не маю часу вже
Порати корову.
Ті ж гарцюють, не втомляться,
Цілісінькі ночі,
А у мене день-денський
Злипаються очі.
Ці стрибають, як зайці,
Товстуни худіють.
Хоч не п’ють, мало їдять,
А чомусь радіють.
Той залазить в куб скляний
(Нічого робити).
Таки хоче на халяву
Мільйон заробити.
А якісь там кулінари
Продукти марнують
І когось щодня отим
На дурняк годують.
На детекторі брехні
Ще перевіряють,
Та батьків-падлюк ледачих
Борщ варить навчають.
Гурт з міліції співає,
Прокурор танцює,
То ж мені цікаво, кумцю,
Хто тепер працює?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2021
автор: М.Гомон