Час нестримно біжить уперед,
Не накинеш на нього ти віжки.
А колись... як "до неба йшла пішки",
Кожен день смакувала мов мед.
Все частіше гірчать ті меди
Від образ, від утрат рідних, друзів,
З розумінням, що все по заслузі,
Все — неправедних вчинків сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2021
автор: Патара