Мій друже пухнастий! Руденький, мов сонце!
Ти був утішителем в нашій сім'ї…
Порожнім став дім… А твоє підвіконце
Тепло пам'ятає обіймів твоїх…
Хто радо мене на порозі зустріне,
Торкнувшись грайливою лапкою ніг?..
Хто вмоститься ніжним клубком на колінах,
Розбивши турботи об ласку і сміх?..
Ніхто не шкребеться… Ніхто не пустує…
Ніхто не ховається в шафу від нас…
Ніхто уночі не співає мур-мурів…
Не вскочить у ліжко зробити масаж…
Щось наче не так… Чогось ніби бракує…
Шматочок любові відходить у сни…
Сумую, руденький!.. Я дуже сумую!..
Бешкетних обіймів бракує мені…
29.04.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2021
автор: sandra martini