Я буду сумувати за тобою,
За ніжністю твоєю і любов‘ю,
За релаксо́вим тихим муркотінням,
Природи диво, лагідне створіння.
Найкраща киця - Пеппі, у всім світі,
Дієвий самий антидепресант,
П’ятнадцять років як п’ятнадцять квітів,
Прикраса у саду мого життя.
На довго з дому не любила їхать,
Бо дуже не хотіла цього ти,
Назад летіла на усіх я крилах,
Бо ти мене чекала що є сил...
П’ятнадцять років ти мене стрічала,
Як щойно відчиняла двері я...
А я сумні думки все відганяла,
Що час дійде колись твій до кінця...
І він прийшов, твій час, не забарився,
Спокійно відійшла, як і жила,
Моя найкраща у цім світі киця,
Спасибі, що у мене ти була...
Твій чистий погляд, сповнений любов’ю,
Дивитиметься із світлин уже,
Твоя душа, як і усе - від Бога,
Добро хай у цім світі береже...
І кожна смерть - людини і тварини,
Дає нам зрозуміти врешті-решт:
Ми маємо радіти кожній днині,
І відпускати те, що не вернеш...
28.07.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2021
автор: Галя Костенко