Серпнева ніч, з запахом м'яти,
Чекає вранішню зірницю,
Хіба можливо передати
Красу, що йде в нас крізь зіницю?
Тим неймовірно тихим раєм
Пливе із Місяцем в човні
Плекає мрію про навза́єм
Ми ж тут під небом не одні.
Які величні осокори!
Мов шовком стелиться ріка,
Безмежні далі і простори,
Птаха крилом стає рука
Разом з душею щоб злетіти
У ту незвідану красу,
Що допоможе нам збагнути,
Що є цінніше за росу?
Невинний погляд немовляти?
В радості матері лице?
Яким глаголом описати,
Те, що в собі ця ніч несе?
Вже сонми літ до нас приходить,
Все неповторна і нова
У спраглі душі повертає
Такі потрібні нам дива́.
Ми з вами всі діти природи,
Вона іде до нас з добром,
Де ще знайти такої вроди?
Як ніч вкраїнська над селом.
04. 08. 2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2021
автор: Олекса Терен