Як то кажуть, неприємність
Одна не приходить,
А ще декілька нових
З собою приводить.
Жанну чоловік покинув,
Син в школі побився,
А начальник на роботі
За щось причепився.
Йде по вулиці додому,
Злість аж розпирає,
Як на гріх той ще й злодюга
Сумку вириває.
Тут уже її прорвало,
(Де взялася сила),
Кинулась, як та пантера,
На землю звалила.
Усю злість, що в ній кипіла,
На ньому зігнала,
Віддубасила добряче
Й сумку відібрала.
В результаті той невдаха
Втік, неначе, шавка,
А у неї ще й трофеї:
Жмут волосся й шапка.
Тепер всі запам’ятайте
Отаку науку,
Щоб жінкам не попадатись
Під гарячу руку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2021
автор: М.Гомон